Моя вечная весна

Моя вечная весна

«Оповіщує день дневі слово, а ніч ночі показує думку» (Пс. 18:3). Не тільки у світлі та радісні періоди життя отримує людина Слово згори, але і «вночі» – у години страждань і випробувань. У цей «темний» час йому відкривається особливе знання, яке веде до подолання мороку і перемоги над злом. Можливо, до цього отримання небесного світла серед оточуючої життєвої темряви і належить відома пророцька обітниця: «Оберну перед ними темноту на світло» (Іс. 42:16). Мені уявляється, що саме таке сприйняття буття – пошук і знайдення «світла в ночі» – і складає внутрішній зміст книги Ширінай Досової. Чотири покоління однієї сім’ї постають перед нами в її спогадах. У цих поколіннях є і люди глибоко і дивно віруючі, і люди невіруючі, і люди, які сумніваються. Досвід всіх їх, обличчя їх і душі, осяяні вдячною пам’яттю, проступають на сторінках книги. І всі їх втрати і знайдення начебто конденсуються в особистості та діяльності автора, переплавляючись у слово проповіді, у притчу і живий приклад...

Молитися про місію