Кульгаве ягнятко


Кульгаве ягнятко

У коровы по имени Абигайль есть друг – ягненок Джошуа. Однажды попала в беду...
капризная и непослушная овечка Миранда. Джошуа спешит ей на помощь и ранит себе ножку. Теперь бедный хромой ягненок не может идти вместе со всеми в горы на пастбище и остается в хлеву. Чтобы Джошуа не грустил в одиночестве, верная подружка Абигайль остается с ним. И случается чудо: в их хлев приходят Мария и Иосиф. В эту чудную ночь в хлеву рождается Спаситель Иисус и ягненок Джошуа согревает его своим теплом. Действительно, у Бога есть место для каждого из нас, даже для хромого маленького ягненка.

1 трек
На сцені горить багаття, грає тиха музика.
Виходить Пастушок1.

2 трек
ПАСТУХ 1. Все, вівці заснули. Яка гарна ніч сьогодні! Тихо як! Зорі сяють, золоті, недосяжні… Яка краса, аж серце завмирає.
Бекає вівця.
ПАСТУХ 1. Ану, тихо! Спи вже. Ніч настала, бачиш, як темно. Пташки замовкли, метелики у траві сховалися, квіточки свої пелюстки склали, сплять…
Вівця бекає.
ПАСТУХ 1. Та спи вже! От, невгамовне. Хто тут не спить? (Іде до овець) Це знов ти? Цілий день плигав, скакав, а тепер не спиш. Морока мені з тобою. Ну, давай, ходи до мене, я тобі пісеньку заспіваю. (Бере на руки овечку, співає. Коли він співає, з’являються ще двоє пастушків, підглядають за першим, нишком сміються з нього)
Ой, ходить сон коло вікон,
А дрімота коло плота,
Питається сон дрімоти:
Де ми будем ночувати,
Там ми будем ночувати,
Де хатина теплесенька,
Де дитина малесенька.
ПАСТУХ 1. От і заснув, бешкетник. Давай я тебе тихесенько покладу отут.
ПАСТУХ 2. Не хочу! Бе-бе!
ПАСТУХ 3. Матінка моя ріднесенька, заспівай мені ще пісеньку! Бе-бе!
ПАСТУХ 2. Дай мені молочка!
ПАСТУХ 3. Почухай за вушком! Бе-бе!
Овечка прокинулась, теж бекає.
ПАСТУХ 1. Годі, не галасуйте так. Всіх овець розбудите.
ПАСТУХ 2. Нічого, ти їм іще колискової заспіваєш, вони і заснуть.
ПАСТУХ 3. А, може, ти їм казочку розповіси?
ПАСТУХ 2. Так. Жили-були троє пастухів. Двоє розумних, а третій… (сміються)
ПАСТУХ 1. Знов ви? (сідає коло багаття, гріє руки. Підходить Пастух 2, відштовхує його від вогню)
ПАСТУХ 2. Це моє місце, відійди!
ПАСТУХ 3. А це моє!
Пастух1 відходить убік, сідає.
ПАСТУХ 3. Ох, і нудно!
ПАСТУХ 2. Давай у щось пограємо.
ПАСТУХ 3. У що?
ПАСТУХ 2. У квача.
ПАТУХ 3. Ага, у квача вночі. Темно, ноги переламаємо.
ПАСТУХ 2. Тоді давай загадки одне одному загадувати.
ПАСТУХ 3. Та я всі твої загадки давно знаю.
ПАСТУХ 2. Так, це точно. Ось би прийшов хтось до нас сюди незнайомий.
ПАСТУХ 3. Та хто сюди прийде? Ніч, поле… Що може тут трапитися цікавого або незвичайного?
Грає музика. Виходить Стежинка, пісня.
3 трек
ПАСТУХ 2. Отакої!
СТЕЖИНКА. Привіт, дівчата!
ПАСТУХ 3. Привіт, а хто ти?
СТЕЖИНКА. Я – Стежинка. Я чула, що хтось тут сказав, що у полі вночі не може трапитися нічого цікавого або незвичайного.
ПАСТУХ 3. Ну, це я сказала. Ми ось сидимо тут кожної ночі і нічого не трапляється. Нудно.
ПАСТУХ 2. Гратися темно, загадки вже усі знаємо, пісні всі переспівали, історії всі вже розповіли…
ПАСТУХ 3. А може ти нам щось новеньке розкажеш?
СТЕЖИНКА. Можу й розказати. Можу й загадки загадати, можу ігри цікавої навчити, можу пісню нову заспівати. З чого починати?
ПАСТУХ 3. Давай пограємо у що-небудь.
СТЕЖИНКА. Гаразд (до залу): а ви, діти, допоможіть нам.
Гра.
4 трек
ПАСТУХ 2. А тепер давай пісню заспіваємо. Ні, краще загадай нам загадку.
СТЕЖИНКА. Добре.
В полі темно, вітер віє,
Пастухи зітхають гірко:
Он багаття ледь жевріє,
Хоч би засвітила ______ .
ПАСТУХ 2. Зірка! Я вгадала! Я вгадала! Давай ще!
СТЕЖИНКА.
Засвітилася зоря,
Що повік не згасне,
Шлях укаже до Царя,
Що лежить у _______.
Пастухи мовчать, а діти кричать:” у яслах”
ПАСТУХ 2. Що? Цар лежить у яслах? Що ви таке вигадали? Царі сплять на пухових подушках у золотих ліжках!
СТЕЖИНКА. Це незвичайний цар. Я вам зараз розповім про Нього. А допоможуть мені показати історію про Різдво Ісуса Христа вихованці клубу «Стежинка»- своїми малюнками. Ось подивіться.
ПАСТУХ 3. Розкажи нам, Стежинко, іще про Нього!
СТЕЖИНКА. Добре, я розповім. Але нам треба зробити щось важливе.
ПАСТУХИ. Що? Що треба? Ми зробимо!
СТЕЖИНКА. Ви так добре грали зі мною, співали, відгадували загадки. Вам було весело?
ПАСТУХИ. Так, Стежинко!
СТЕЖИНКА. А мені сумно.
ПАСТУХ 2. Чому, Стежиночко?
СТЕЖИНКА. Я побачила щось погане.
ПАСТУХ 3. Що?
СТЕЖИНКА. Я побачила, що ваш друг сидить у куточку, не грається з нами, не співає.
ПАСТУХ 2. А! та вона завжди така!
ПАСТУХ 3. Вона і бігати не вміє, і стрибає погано.
ПАСТУХ 2. З вівцями розмовляє та небо дивиться. Вона чудна якась, ось ми з нею і не граємося.
ПАСТУХ 3. Так. Вона не така, як усі. Хай собі й сидить у куточку.
СТЕЖИНКА. А може покличемо її. Я хочу, щоб вона теж послухала одну цікаву історію, яку я хочу розповісти.
ПАСТУХ 2. Гаразд, покличемо. Гей, ходи сюди.
Пастух 1 підходить.
СТЕЖИНКА. А тепер я розкажу вам історію про кульгаве ягнятко.
Сцена 1
Трек 5
Звучить музика. Стежинка починає розповідь.
Стежинка. Колись давно, в одній прекрасній сонячній долині трапилося ось що. Втім, навіщо я вам розповідатиму? Краще самі все подивіться.
Входить Абігайль.
Абігайль. Привіт всім! Мене звуть корова Абігайль, і це мій будинок, а також будинок моїх друзів. У мене їх багато.
Стежинка. І усіх їх створив Бог. Вони такі різні - і усіх Бог дуже любить!
(Пісенька і танок «Бог створив» - з’являються всі звірі. Танцюють і співають. Ягнята, козеня, Кішка, собачка, лоша, Порося,корова...)
Абігайль. А ось мій найкращий друг - ягня Джошуа. Привіт, Джошуа, як тобі сьогодні спалося?
Джошуа. Привіт, Абігайль, у мене все добре, тільки трохи спекотно. Мені навіть сьогодні наснилося щось таке дивовижне, сон був таким,таким!..
Абігайль. Ну, розкажи! Розкажи-но!
Джошуа. Ну, там була одна людина…
Абігайль. Людина? Напевно, наш пастушок .
Джошуа. Та, ні! Це був не він. Це був...
Абігайль. А, знаю, знаю! Це була його дочка Ліза! Так? Напевно, у своїй чарівній бузковій сукні! Їй вона так личить, а кошика з ромашками у неї не було?
Джошуа. Та ні ж. Абігайль, будь ласка, не заважай мені, розповідати!
Абігайль. Ой, пробач! Звичайно, звичайно, я тебе уважно слухаю, хоча шкода, що кошика з ромашками у неї не було.
Джошуа. Абігайль!
Абігайль. Так-так, вибач.
Джошуа. Так от, я розповідав, що мені наснилася одна людина...
Міранда. Ну ось, знову! Кожен ранок одне і те ж саме! Суцільне базікання! Хоч би траву жували, чи що! Я страшенно хочу спати, а ви мені знову заважаєте! Абігайль, ти ніби корова, тобі належить жувати, а не базікати!
Абігайль (скривджено). Завжди ти всім незадоволена, Мірандо! І взагалі, ти сонько, сонце вже давно зійшло, а ти все ще спиш!
Міранда. Це я сонько?! Я зараз мамі поскаржуся!
Абігайль. Ну і йди, поскаржся! Ябіда!
Міранда. Хто?
Джошуа. Міранда, Абігайль, припиніть!
Міранда. А ти взагалі мовчи! Ти кумедне ягня! У тебе шерсть плямиста, з тобою я і розмовляти не буду! Мама, мама! (Втекла звати маму.)
Абігайль. Ну ось, що я говорила, ябіда!
Джошуа (засмучений). Кумедне ягня. Це вона про мене?
Абігайль. А! Та не слухай ти її! На неї сьогодні щось найшло, напевно, спека.
Джошуа (роздумуючи). Звичайно про мене! Вона має рацію, я з своїми плямами на корову більше схожий, ніж на овечку.
Абігайль. Гей, Джошуа, не сумуй! Ніяка ти не корова, а справжнісінька овечка, і не слухай ти цю вередливу Міранду.
Джошуа. Вона до мами побігла, а у мене навіть мами немає.
Абігайль. Ну ось, знову! Ну і що, у мене теж немає! Ну, друже, не сумуй!
(В цей час в хлів входить дівчинка.)
Ліза. Доброго ранку всім! Фух, ну і спека! Як ваші справи? Привіт, Абігайль, привіт, Джошуа, привіт! (Перераховує інших.)
Кошеня. Це Ліза!
Бенні. Привіт Ліза!
Всі звірі. Привіт, привіт, Ліза!
Абігайль. Ми хочемо їсти!
Міранда. Ми хочемо спати!
Бенні. А коли ми підемо гуляти?
Всі звірі. (перериваючи один одного) Лізо! Ми хочемо їсти. Спати! Гуляти! Лізо!
(пісенька - «Бог створив» - і ягня співає - БЕ...)
Входить Пастух. Всі повертаються на місця.
Трек 6
Ліза. Доброго ранку, тату! Сьогодні так спекотно, навіть і не знаю, куди у таку спеку виганяти наших тварин. Дощу давно не було, напевно і струмок, який тече через наше колишнє пасовище, вже зовсім пересох!
Пастух. Доброго ранку, дочечка! Так, ти права. Наш маленький струмочок зовсім висох (розмірковує). Я думаю, треба йти на дальні луги, правда, там більше обривів і ярів, і шлях не близький, зате трави там більше і річка тече! Так! Туди ми і підемо!
Ліза. Тату, але чи витримають наші маленькі овечки? Ось Джошуа, наприклад?
Міранда. Хі-хі! Та хіба він зможе? Адже він ще малий!
Пастух. Я думаю, він зможе, правда Джошуа? Ось якщо тільки Міранда...
Міранда (здивовано). Як? Я? Я зможу! Ну звичайно, зможу!
(Абігайль і Джошуа сміються.)
Міранда. Припиніть сміятися! Я вам кажу!
Ліза (заспокоює). Ні, вже якщо брати, то брати всіх, щоб ніхто не засмутився і не образився.
Пастух. Добре, але тільки тоді ти за ними наглядатимеш!
Міранда. Я не маленька! За мною не треба наглядати!
Абігайль. Ще як треба! Бо ж до мами втечеш скаржитися, шукай тебе!
Міранда. Базікало! Я тобі покажу!
Ліза. Добре тато, я обіцяю, що наглядатиму за малюками!
Стежинка. І пастухи повели свою отару на дальні луги, де було багато трави, і річка була зовсім близько, але також було і багато небезпек.
(музика Бог створив (можливо якась інша) - стадо йде через поля...)
Сцена 2
Відкривається краєвид. Сцена продовжується у танці, в якому Міранда відстає від інших. Музика стихає.
Міранда. Коли ж ми, нарешті, прийдемо? Ну, скільки можна йти? Я так втомилася!
Абігайль. Ну ось, що я і казала! Ви тільки подивіться: не треба за нею наглядати! Того і дивися, відстане, а ще хизувалась, що вона не маленька!
Джошуа. По правді, кажучи, я теж трохи втомивсь...
Міранда. Гм, малишня! І аніскільки я не втомилася, я пожартувала.
Міранда побігла попереду всіх. Звучить тривожна музика.
Ліза. Мірандо, зачекай! Там яр! Не біжи вперед!
Джошуа. Мірандо! Зачекай, зупинися! Там яр!
Мірінда і Джошуа (придумати якусь пластичну дію). Обидва падають в яр.
Музика переривається.
Стежинка. Міранда і Джошуа впали в глибокий яр, і Пастухові довелося ризикувати своїм життям, щоб дістати цих маленьких овечок.
Сцена 3.
Знову хлів.
Ліза. Ой, татусю, пробач мене! Я не вгледіла, це моя провина!
Пастух. Слава Богу, вони цілі! Міранда впала на Джошуа, напевно, вона саме тому і врятувалася!
Абігайль. Джошуа! Ти як?
Джошуа. Я? Я ніби-то нормально, ось тільки. Ой, ой, моя ніжка! Як боляче!
Пастух. Що з тобою, малюк? Що з твоєю ніжкою? Бідолаха, здається твоя права ніжка зламана!
Ліза. Ой, татусю, це все через мене!
Пастух. Не звинувачуй себе, доню, треба зараз думати, як допомогти нашому бідоласі Джошуа!
Джошуа. Господар, господар, у мене нічого не зламано! Ось дивися! Я бігаю, я можу!.. Ай-ай-яй-яй! Моя нога!
Сцена 4
Трек 7

Стежинка. Після того нещасного випадку проминуло вже не мало часу. У будинку у пастуха все йшло своєю чергою. Нога Джошуа загоїлась, але він продовжував шкутильгати. Він вже не міг пустувати і гратися як раніше. Його більше не запрошували на ігри. Все більше часу він проводив наодинці, тільки його вірна подруга Абігайль не залишала його.
Абігайль. Джошуа поглянь, поглянь який гарний дзвіночок мені подарував господар! Правда чудово! Тепер навіть якщо я загублюся, мене знайдуть!
Джошуа. Так...чудово!
Абигайль. А хочеш, я прохатиму господаря, і він подарує тобі такий самий!?
Джошуа. Мені? Мабуть так! (натхненно, а потім приречено). Хоча... я тепер і не загублюсь ....зі зламаною ногою.
Бенні. Гей, ходімо грати в м’яча! Там вже команда набирається!
Абигайль. Бенні, ми зайняті! Нам ніколи витрачати час на пусті ігри!
Цуценя. І чим це ви цікаво зайняті?
Абигайль. Ми? Ми дивимося на зірки!
Бенні. На зірки? І що там дивитися?
Абигайль. Як це що! Ти тільки подивися на небо! Можу посперечатися, що ти жодного разу і не задирав свого носика так високо!
Бенні. Ще чого! Пусте. Небо як небо! Подумаєш. Зірки. Кращого за гру в м’яча нічого і бути не може!
Джошуа. Ой, Абігайль, а ти маєш рацію! Таке небо гарне. А які зірки! Особливо он та – чудова зірка! Вона така велика і яскрава! Як в моєму сні.
Всі захоплено задивилися на небо
Абігайль. А що я вам казала! .
Джошуа. Ось би і мені бути такою зірочкою, адже у неї немає кульгавої ніжки. Та їй взагалі ніжки не потрібні! Я б світив яскраво-яскраво! Всі б бачили мене і милувалися!
Абігайль. Так, світив би для Бога!
Джошуа. Для Бога? Хіба я йому потрібний? Такий кульгавий? От якби я був такою зірочкою!..Тоді так.!
Абигайль. Якось я чула, одного разу наш пастух казав, що для Бога немає кульгавих і непривабливих, а для тих, хто відчуває себе особливо покинутим у Бога є особливе місце!
Джошуа хитає головою і йде (співає пісеньку)
Пісенька Джошуа.
Абігайль і Бені похнюплено йдуть(вони не можуть розділити його страждань).
Пісня:
Подивлюсь я на небо –
Там ясні зорі сяють.
Мене кличуть до себе,
Та я крилець не маю.
Хочу в небо злетіти,
Щоби зіркою стати.
Щоб у небі горіти,
Світло всім дарувати.
Я маленьке ягнятко,
Ще й на ніжку кульгаю,
Ні на що я не здатний,
І нічого не маю.
І зі мною ніколи
Вже не гратимуть друзі,
Ось тому я на небо
Поглядаю у тузі.
Я злітаю у мріях
До Чумацького шляху,
Там, на небі, я зірка,
На землі я – невдаха.
Про найкраще я мрію,
І дивлюсь в небо синє.
Маю в серці надію –
Бог життя моє змінить.
Сцена 5
Трек 8

Стежинка. Наступного дня пастухи вирішили вигнати свою отару у сусідню долину. Всі зібралися і були готові вирушити в дорогу. Ось тільки маленький Джошуа став відставати від отари.
Міранда. Ти йдеш дуже повільно, тобі не дійти до сусідньої долини!
Інша тварина. Йди, копухо. Ми ніколи не дістанемося до сусідньої долини, якщо чекатимемо тебе!
Бенні. Йди Джошуа!
Пастух. Вони мають рацію, мій маленький Джошуа! Для тебе це дуже довгий шлях! Пробач, але тобі доведеться залишитися вдома!
Джошуа йде, за ним йде Абігайль. Сумна музика.
Сцена 6
Трек 9

Хлів. Слабе світло. Промінь на Джошуа.
Джошуа. Тобі зовсім не обов’язково було залишати усіх і йти зі мною! Все гаразд. Так і мало статися! Всі залишили мене, і ти теж можеш не турбуватись. Йди, займатися своїми справами!
Абігайль. Ну, ти що Джошуа! Друзі пізнаються в біді!
Джошуа. Я суцільна біда!
Абігайль. Не засмучуйся Джошуа! У Бога є особливе місце для тих, хто відчуває себе покинутим!
Джошуа. Я тебе не чую! Я сплю!
Стежинка. Настала ніч. Абігайль і Джошуа вже давно спокійно спали і раптом несподівано їх розбудив дивний шум.
Сцена 7
Різдвяна мелодія. Малюк плаче. Входить Марія. Намагається його заспокоїти. У годівниці на сіні лежить малюк, поряд сидить молода жінка.
Джошуа тихо будить Абігайль і вони тихенько разом підходять до годівниці.

Марія. Бідний мій малюк, тобі так холодно! Як же мені зігріти тебе? Я не знаю!.
Джошуа. Здається я знаю (пошепки). Лягає поряд з малюком. Малюк перестає плакати.
Марія. Спасибі тобі ягнятко!
Входить Йосип.
Йосип (розгублено): Вибач, Марія. Я був біля будинку пастухів, але нікого в нім немає, і я нічого не приніс!
Марія. Все добре, Йосип, це маленьке ягнятко зігріло нового царя!
Абигайль. Царя?! Ти чуєш, Джошуа?
Джошуа. Так, чую! Але хіба цар може бути тут?
Марія. Його звати Ісус - Він Цар неба і землі! Він ще зовсім маленький, як і ти, і поки що не може сказати тобі «Дякую»!
Джошуа. Дякую!? Мені?!
Входять пастухи.
Ліза. Коли ми випасали наших овець у полі, то побачили яскраве світло і почули спів Янголів! Ми прийшли вклонитися Спасителю.(схиляються)
Міранда. Джошуа! Ти знаєш, хто це малюк?!
Абигайль. Так, знає, і він зігрів його своєю теплою вовною!
Міранда. Допоміг? Зігрів!?
Пастух. Молодець, Джошуа!!
Міранда. Мабуть, ти й справді молодець, Джошуа! Вибач мені, що сміялася з тебе. І спасибі тобі, за те що врятував мене тоді.. адже коли б не ти…
Джошуа (радісно). Не треба, Мірандо, все вже забуто.
Джошуа підходить до Абігайль.
Джошуа. Ти була права! У Бога є дійсно особливе місце навіть для кульгавого маленького ягняти!
Трек 10
Стежинка.
Відтоді Джошуа більше не сумував, адже він знав, що і він важливий для Бога! Також як і ти.
Фінал. (пісня).
Стежинка. Кожен з дітей особливий для Бога. І кожен із вас може зробити щось важливе для нього, навіть, якщо вам це здаватиметься незначним. Якщо ти всім серцем бажаєш послужити Ісусу, він обов’язково дасть тобі таку можливість. Кожного Господь наділив чимось особливим.
Якщо у маленького ягняти була тепла шерсть, якою він міг зігріти малюка Ісуса, то, наприклад, Корова могла дати Йому своє молоко, щоб нагодувати. І в кожного з нас є такі особливі речі, якими мі могли б послужити Йому.
Як ви думаєте, як м можемо послужити Ісусу, якщо Його зараз немає серед нас? В Біблії сам Ісус казав: «Щиру правду кажу вам: зробивши це одному з моїх найменших братів, ви зробили мені.»
Ми можемо робити щось добре тим, хто нас оточує, тим хто потребує допомоги і таким чином, ми зробимо добро самому Богу.

Молиться о миссии

    Поддержать миссию

    Миссия «Light in the East» - это неприбыльная организация, которая существует исключительно за счет добровольных пожертвований. Если Господь побуждает Вас поддержать один из проектов миссии, мы радуемся, что Вы увидели важность этого служения.